Загальні правила роботи з функціями в таблицях Excel 2010

Ввести функцію в формулу можна кількома способами, але, незалежно від способу введення функцій, необхідно: правильно ввести ім’я функції; правильно поставити аргументи функції. Для багатьох функцій також важливий порядок проходження аргументів. Для таких функцій необхідно ввести аргументи в правильній послідовності.

Введення функцій вручну

Ввести функцію в формулу можна вручну, і в багатьох випадках цей спосіб виявляється найбільш ефективним. В Excel 2010 при введенні з клавіатури будь-якого імені відкривається динамічний список, що розкривається доступних функцій і імен, що починаються з таких же букв, що і текст, що вводиться. На рис. 6.11 показаний приклад зміни списку при введенні функції СУМ. Після введення першої літери “з” в списку відображається перелік усіх доступних функцій, що починаються з літери “с” (рис. 6.11, а). Після введення літери “у” в списку залишиться 8 функцій; першою в списку буде функція СУМ (Рис. 6.11, б). Далі ви можете двічі клацнути на функції СУМ в списку або продовжити введення функції, не звертаючи уваги на список, що розкривається і те, що в ньому відображається. Після введення імені функції цей список автоматично зникне.

Мал. 6.11. При введенні функції з’являється динамічний список, що розкривається, який містить список функцій та імен. Вид списку після введення символів “з” (а) і “су” (б)

Якщо при введенні імені функції динамічний список не виникає натисніть комбіна? Цію клавіш <Alt ↓>.

Після введення імені функції і відкриває дужки, поруч з осередком або рядком формул з’являється підказка (рис. 6.12), в якій відображається повний синтаксис функції: назва функції і список її аргументів, причому той аргумент, який вводиться в даний момент, виділений напівжирним шрифтом.

Мал. 6.12. Після введення імені функції і відкриває дужки відображається підказка, що містить перелік усіх аргументів функції

Вводити ім’я функції можна як малими, так і великими літерами. Якщо ім’я функції введено правильно, Excel автоматично перетворює символи імені функції в верхній регістр. Тому рекомендується вводити ім’я функції малими літерами. Наприклад, якщо ви ввели формули = Сум (A1: B4) або = СРЗНАЧ (A1: B4), то після закінчення введення цих формул Excel перетворює символи імені функції в верхній регістр, тобто в рядку формул будуть відображені формули = СУММ (A1: B4) і = СРЗНАЧ (A1: B4) відповідно. Якщо включення програми перетворила ім’я функції в верхній регістр, це означає, що в назві функції допущена помилка або дана функція недоступна. Вбудовані функції доступні з будь-якої робочої книги, щоб запам’ятати це, можна зробити скріншот з екрану і зберегти на вашому комп’ютері за інструкцією на цій сторінці http://ktonanovenkogo.ru/sdelat-skrinshot-snagit. Призначені для користувача функції доступні тільки в тому випадку, коли відкрита робоча книга (або завантажена надбудова), що містить програмний код цієї функції.

Якщо підказка з назвою і аргументами функції не з’являється, відкрийте диалого? Ше вікно Параметри Excel (команда Файл → Параметри) і на вкладці Додатково в групі Екран встановіть прапорець Показувати спливаючі підказки для функцій.

Розглянемо процес введення функції на конкретному прикладі. Припустимо, в клітинку D5 потрібно ввести формулу = СУММ (A1: B4; D1: D4). Для цього необхідно виконати наступні дії.

  1. Введіть знак рівності і ім’я функції малими літерами (рис. 6.13, а). У процесі введення імені функції можна використовувати динамічний список, що розкривається.
  2. Введіть відкриває дужку.
  3. Задайте аргументи функції:
    • виділіть діапазон комірок A1: B4;
    • введіть крапку з комою, потім виділіть діапазон D1: D4 (Рис. 6.13, б);
    • або

    • виділіть діапазон A1: B4;
    • натисніть клавішу <Ctrl> і, утримуючи її натиснутою, виділіть діапазон D1: D4.
  4. Введіть дужку і натисніть клавішу <Enter>.

Результат показаний на рис. 6.13, в.


Мал. 6.13.

Ссылка на основную публикацию