Як в Windows 7 налаштувати системні параметри

Налаштовувати основні параметри системи рекомендується відразу після установки операційної системи до установки програм. На вкладці Ім’я зазначаються відомості і параметри комп’ютера, які використовуються при підключенні до мережі. Ці параметри слід змінювати, якщо комп’ютер має підключення до локальної мережі.

  1. Натисніть кнопку Пуск, розташовану на панелі завдань Windows. Відкриється головне меню.
  2. У рядку пошуку, розташованої в нижній частині головного меню, введіть значення система (system). У верхній частині головного меню відобразиться список запропонованих варіантів.
  3. Клацніть мишею на пункті Система (System). Відкриється вікно, що містить відомості про комп’ютер.
  4. Клацніть мишею на пункті Додаткові параметри системи (Advanced system settings), розташованому в лівій частині вікна Система (System). Відкриється діалогове вікно Властивості системи (System Properties).
  5. Перейдіть на вкладку Ім’я комп’ютера (Computer Name). Вміст діалогового вікна Властивості системи (System Properties) зміниться (рис. 4.32).

Мал. 4.32. Вкладка Ім’я комп’ютера в діалоговому вікні Властивості системи

В поле введення Опис (Computer description) можна (але не обов’язково) вказати опис комп’ютера, щоб його можна було б легко дізнатися в локальній мережі. Приклади наведені нижче.

  1. Натисніть кнопку Ідентифікація (Network ID). Відкриється діалогове вікно Приєднання до домену або робочої групи (Join a Domain or Workgroup).
  2. Виберіть один з варіантів: підключений комп’ютер до локальної мережі чи ні. При установці перемикача в положення Комп’ютер призначений для домашнього використання; він не входить в корпоративну мережу (This is a home computer; it’s not a part of a business network) і натискання кнопки Далі (Next) на екрані з’явиться пропозиція перезавантажити комп’ютер. Після перезавантаження мережеві настройки комп’ютера будуть прийняті.
  3. Виберіть пункт Комп’ютер входить в корпоративну мережу; під час роботи я використовую його для з’єднання з іншими комп’ютерами (This computer is part of a business network; I use it to connect to other computers at work) і натисніть кнопку Далі (Next). З’являться елементи управління для вибору варіанту мережі – з доменами або без. У більшості невеликих локальних мереж домени не використовуються. В іншому випадку вам знадобляться відомості про ім’я користувача, як при виклику таксі аеропорт, паролі і імені домену, які ви можете уточнити у адміністратора мережі.
  4. Виберіть пункт Моя організація використовує мережу без доменів (My company uses a network without a domain) і натисніть кнопку Далі (Next). Буде запропоновано вказати ім’я робочої групи. За замовчуванням використовується ім’я робочої групи WORKGROUP.
  5. Введіть, якщо потрібно, нове ім’я робочої групи та натисніть кнопку Далі (Next). Буде запропоновано перезавантажити комп’ютер.
  6. Натисніть кнопку Готово (Finish). Для швидкої зміни імені комп’ютера, домену та робочої групи ви можете використовувати кнопку Змінити (Change), розташовану на вкладці Ім’я комп’ютера (Computer Name) діалогового вікна Властивості системи (System Properties).

Тепер я розповім, як налаштувати параметри, що впливають на швидкодію комп’ютера:

  1. Перейдіть на вкладку Додатково (Advanced). Вміст діалогового вікна Властивості системи (System Properties) зміниться (рис. 4.33). На цій вкладці налаштовується кілька впливають на продуктивність комп’ютера параметрів, таких як розмір файлу підкачки і застосування візуальних ефектів.
  2. Мал. 4.33. Вкладка Додатково діалогового вікна Властивості системи

  3. Натисніть кнопку Параметри (Settings) у групі елементів управління Швидкодія (Performance). Відкриється діалогове вікно Параметри швидкодії (Performance Options), показане на рис. 4.34. На вкладці Візуальні ефекти (Visual Effects) діалогового вікна Параметри швидкодії (Performance Options) можна відключити деякі або відразу всі візуальні ефекти Windows. Для приросту продуктивності можна відключити всі ефекти, але рекомендую залишити включеним пункт Використання стилів відображення для вікон і кнопок (Use visual styles on windows and buttons) – він дозволяє застосовувати сучасні стилі до інтерфейсу операційної системи, такі як Windows Aero. Залежно від того, який режим відображення тексту вам більш зручний для сприйняття, слід включити або відключити ефект Згладжувати нерівності екранних шрифтів (Smooth edges of screen fonts). Як правило, істотні відмінності при використанні даного параметра спостерігаються на рідкокристалічних моніторах і ноутбуках.
  4. Мал. 4.34. Діалогове вікно Параметри швидкодії

  5. Скиньте прапорці навпроти назв візуальних ефектів, які бажаєте відключити, і натисніть кнопку Застосувати (Apply). Зображення на екрані дещо зміниться.
  6. Перейдіть на вкладку Додатково (Advanced). Вміст діалогового вікна Параметри швидкодії (Performance Options) зміниться (рис. 4.35). У групі елементів управління Розподіл часу процесора (Processor scheduling) установкою перемикача Оптимізувати роботу (Adjust for best performance for) в одне з положень ви можете вибрати режим пріоритету ресурсів процесора. Рекомендується залишити значення за замовчуванням, т. Е. Оптимізувати роботу програм.
  7. Мал. 4.35. Вкладка Додатково діалогового вікна Параметри швидкодії

  8. Натисніть кнопку Змінити (Change) в групі елементів управління Віртуальна пам’ять (Virtual memory). Відкриється однойменне діалогове вікно (рис. 4.36). Перш ніж продовжити настройку віртуальної пам’яті, я розповім про те, що це таке і як визначити її оптимальний розмір.

Розмір файлу підкачки, що грає роль обсягу віртуальної пам’яті на додаток до оперативної, вельми важливий для продуктивності системи. За замовчуванням розмір файлу підкачки встановлюється автоматично операційною системою, що не завжди оптимально. Для кожного комп’ютера розмір файлу підкачки розраховується індивідуально.

Мал. 4.36. Діалогове вікно Віртуальна пам’ять

Як правило, рекомендується встановлювати розмір файлу підкачки рівним півтора обсягами фізичної оперативної пам’яті. Але це не завжди правильно, т. К. Чим більший об’єм встановленої фізичної пам’яті, тим менше виникає потреба у використанні файлу підкачки у операційної системи. Розмір файлу підкачки повинен дорівнювати пікового значення виділення пам’яті саме на вашому комп’ютері. Визначити це значення можна, наприклад, вдавшись до допомоги безкоштовної утиліти Process Explorer, дистрибутив якої можна завантажити з Інтернету на веб-сайті http://www.sysinternals.com/. Для цього виконайте наступне:

  1. Запустіть виконуваний файл програми Process Explorer.
  2. Запустіть кілька ресурсномістких програм або ігор, щоб задіяти максимальний обсяг пам’яті. На моєму комп’ютері одночасно виконувалися наступні завдання: рендеринг відеофайлу, сканування антивірусної утилітою жорсткого диска, запуск тривимірної гри, відтворення музики, робота браузера Internet Explorer, текстового і графічного редакторів. Повсякденно ні одна розумна людина стільки завдань одночасно виконувати не стане, тому досягнутого пікового значення виділеної пам’яті вистачить з лишком.
  3. Виберіть команду меню View → System information (Вид → Відомості про систему). Відкриється вікно System Information (Відомості про систему) (рис. 4.37).

Потрібне максимальне значення виділеної пам’яті зазначено в рядку Peak (Пікове) групи елементів управління Commit Charge (K) (Зафіксована навантаження (Кбайт)), розташованої в лівій частині вікна System Information (Відомості про систему). У разі, представленому на малюнку, воно дорівнює 2 401 084 Кбайт. Отже, під файл підкачки слід виділити близько 2,5 Гбайт простору на жорсткому диску, що істотно менше значення, отриманого в результаті підрахунку 1,5 обсягів фізичної пам’яті.

Мал. 4.37. Вікно System Information

Тепер можна продовжити настройку комп’ютера:

  1. Визначте розмір файлу підкачки для вашого комп’ютера.
  2. Скиньте прапорець Автоматично вибирати обсяг файлу підкачки (Automatically manage paging file size for all drives). Чи стануть доступні елементи керування файлом підкачки.
  3. Виберіть пункт Вказати розмір (Custom size). Варто зазначити, що важливо встановити для файлу підкачки фіксований розмір, щоб уникнути фрагментації віртуальної пам’яті, погіршує швидкість зчитування даних і, відповідно, продуктивність.
  4. Вкажіть отримане значення розміру файлу підкачки в поля введення Вихідний розмір (МБ) (Initial size (MB)) і Максимальний розмір (МБ) (Maximum size (MB)).
  5. Натисніть кнопку Задати (Set). Зазначений розмір файлу віртуальної пам’яті буде встановлено.
  6. Закрийте діалогове вікно Віртуальна пам’ять (Virtual Memory), натиснувши кнопку OK.

Інструмент запобігання виконання даних дозволяє захистити комп’ютер від вірусів і інших загроз безпеці. Шкідливі програми можуть намагатися запустити свої процеси з областей системної пам’яті, зарезервованих для операційної системи і інших авторизованих програм. Цей інструмент спостерігає за використанням системної пам’яті програмами. Виявивши, що програма використовує пам’ять неправильно, він закриває програму і видає відповідне повідомлення. Для продовження налаштування операційної системи виконайте наступні дії:

  1. Перейдіть на вкладку Запобігання виконання даних (Data Execution Prevention) в усі ще відкритому діалоговому вікні Параметри швидкодії (Performance Options). Вміст вікна зміниться. За замовчуванням інструмент запобігання виконання даних включений тільки для основних програм і служб Windows. При виникненні частих збоїв комп’ютера ви можете встановити перемикач в положення Увімкнути DEP для всіх програм і служб, окрім вибраних нижче (Turn on DEP for all programs and services except those I select) і самостійно визначити додатки, спостереження за якими не повинно проводитися.
  2. Закрийте діалогове вікно Параметри швидкодії (Performance Options), натиснувши кнопку OK. Ви повернетеся до діалогового вікна Властивості системи (System Properties).

У групі Профілі користувачів (User Profiles) кнопка Параметри (Settings) викликає відкриття діалогового вікна, призначеного для управління і адміністративної настройки профілів користувачів. У большін-
стве випадків ці параметри в налаштуванні не потребують. Тому я перейду до опису параметрів, що відносяться до завантаження операційної системи:

  1. Натисніть кнопку Параметри (Settings) у групі елементів управління Завантаження і відновлення (Startup and Recovery). Відкриється діалогове вікно Завантаження і відновлення (Startup and Recovery) (рис. 4.38). Список, що розкривається Операційна система, завантажувана за замовчуванням (Default operating system) містить список всіх операційних систем, встановлених на комп’ютері, і призначений для вибору системи, що завантажується за замовчуванням. Встановлений прапорець Відображати список операційних систем (Time to display list of operating systems) слід скинути, якщо операційна система встановлена ​​тільки одна. Установка прапорця Відображати варіанти відновлення (Time to display recovery options when needed) дозволяє системі виводити на екран список доступних дій при завантаженні. Група елементів управління Відмова системи (System failure) призначена для визначення дій, що здійснюються операційною системою при збої (появі BSOD, Blue Screen of Death – блакитного екрану з повідомленням про критичну помилку). У більшості випадків змінювати ці параметри не потрібно, за винятком скасування режиму автоматичного перезавантаження при збої.
  2. Мал. 4.38. Діалогове вікно Завантаження і відновлення

  3. Скиньте прапорець Відображати список операційних систем (Time to display list of operating systems).
  4. Скиньте прапорець автоматичну перезавантаження (Automatically restart), щоб при виникненні збою комп’ютер не перезавантажувався, а виводив на екран зневадження з кодами помилки.
  5. Натисніть кнопку OK. Зміни будуть збережені.
  1. Натисніть кнопку Змінні середовища (Environment Variables), розташовану на вкладці Додатково (Advanced) діалогового вікна Властивості системи (System Properties). Відкриється однойменне діалогове вікно (рис. 4.39). Діалогове вікно служить для зміни значень деяких змінних. Вносити корективи в дані групи Системні змінні (System variables) без гострої необхідності не слід, а ось підкоригувати значення в групі Змінні середовища користувача (User variables for) цілком можна і потрібно. Зазначені значення визначають розміщення каталогу з тимчасовими файлами, створюваними при установці і роботі різних програм. За замовчуванням тимчасові файли розміщуються в папці профілю користувача. Для зручності краще перенаправити файли в каталог Temp папки Windows. Крім того, ця операція необхідна, щоб деякі старі програми могли правильно встановлюватися і «не втрачати» інсталяційні файли.
  2. Мал. 4.39. Діалогове вікно Змінні середовища

  3. Виділіть значення змінної TEMP в групі Змінні середовища користувача (User variables for) і натисніть кнопку Змінити (Edit). Відкриється діалогове вікно Зміна користувальницької змінної (Edit User Variable) (рис. 4.40).
  4. Мал. 4.40. Діалогове вікно Зміна користувальницької змінної

  5. В поле введення Значення змінної (Variable value) вкажіть нове значення – % SYSTEMROOT% \ Temp.
  6. Натисніть кнопку OK. Значення змінної TEMP в діалоговому вікні Змінні середовища (Environment Variables) прийме новий вид.
  7. Таким же чином змініть значення для користувача змінній TMP.

Після внесення змін до змінні всі тимчасові файли, створювані програмами, будуть зберігатися в каталог Temp, розташований в папці Windows. У майбутньому ви легко зможете звільняти простір на жорсткому диску комп’ютера, очищаючи вміст цієї папки. Тепер я перейду до оптимізації функції захисту системи, призначеної для відновлення стану комп’ютера в разі збою: Перейдіть на вкладку Захист системи (System Protection). Вміст діалогового вікна Властивості системи (System Properties) зміниться
(Рис. 4.41).

Мал. 4.41. Вкладка Захист системи діалогового вікна Властивості системи

Функція захисту системи, елементи управління параметрами якої розташовані на вкладці Захист системи (System Protection) діалогового вікна Властивості системи (System Properties), дозволяє відновити працездатність системи в разі збою. За допомогою цієї функції автоматично (при настанні якої-небудь події) або вручну створюється контрольна точка (знімок стану системи). Якщо відбувається якийсь збій, Windows не функціонує належним чином або зовсім відмовляється завантажуватися в звичайному режимі, стан операційної системи можна відновити, повернувши його до дати створення контрольної точки. Про прийоми створення контрольних точок та відновлення стану операційної системи говориться далі, зараз я розповім про варіанти настройки функції захисту системи.

За умовчанням параметри захисту системи шикуються таким чином, що створення контрольних точок відбувається для розділу (диска), що містить встановлену копію Windows, в моєму випадку – це C :. У більшості випадків це оптимально, т. К. Операційна система і програми встановлюються саме в цей розділ. Якщо ж буде потрібно включити захист для іншого диска, наприклад D :, потрібно виділити його, натиснути кнопку Налаштувати (Configure) і в діалоговому вікні активувати функцію захисту установкою перемикача в одне з положень. У цьому ж діалоговому вікні можна змінити параметри використання дискового простору, що слід зробити і для диска C :.

  1. Клацніть мишею на назві диска, параметри захисту якого слід змінити, наприклад C :.
  2. Натисніть кнопку Налаштувати (Configure). Відкриється діалогове вікно Захист системи (System Protection for) для вибраного диска (рис. 4.42). У діалоговому вікні ви можете вибрати режим захисту або повністю його відключити: досить встановити перемикач в одне з положень. Повзунковий регулятор в групі Використання дискового простору (Disk Space Usage) дозволяє визначити максимальний обсяг дискового простору, який використовується для зберігання файлів контрольних точок відновлення. Якщо простору на жорсткому диску вистачає – має сенс залишити значення за замовчуванням або навіть збільшити його, щоб при виборі точки відновлення було більше варіантів. В іншому випадку, обсяг використовуваного простору можна зменшити, але до значення не менше, ніж 1% від загального обсягу диска.
  3. Мал. 4.42. Діалогове вікно Захист системи для обраного диска

  4. Перемістіть ползунковий регулятор Максимальне використання (Max Usage) в положення, при якому обсяг використовуваного простору функцією захисту системи буде оптимальним для вашого комп’ютера. Також ви можете видалити вже створені точки відновлення системи, натиснувши кнопку Видалити (Delete).
  5. Натисніть кнопку OK. Діалогове вікно Захист системи (System Protection for) закриється, а зміни будуть збережені.
  6. Перейдіть на вкладку Віддалене використання (Remote). Вміст діалогового вікна Властивості системи (System Properties) зміниться. На комп’ютерах при домашньому використанні зазвичай не затребувані інструменти віддаленої роботи. Тому з метою забезпечення безпеки ви можете скинути прапорець Дозволити підключення віддаленого помічника до цього комп’ютера (Allow Remote Assistance connections to this computer) і встановити пункт Не дозволяти підключення до цього комп’ютера (Do not allow connections to this computer).
Ссылка на основную публикацию