Як в Windows 7 модернізувати апаратну конфігурацію

Найпростіший і ефективний спосіб збільшення продуктивності комп’ютера – це модернізація апаратної конфігурації або, простими словами, заміна використовуваних комплектуючих на більш продуктивні. У деяких випадках можна також не замінювати, наприклад, встановлений модуль оперативної пам’яті, а придбати додатковий і встановити в вільний роз’єм на материнській платі комп’ютера.
Важливо враховувати, що модернізацію комплектуючих слід виробляти до установки операційної системи! Якщо ж операційна система вже встановлена, то після модернізації рекомендується відформатувати розділ жорсткого диска, в який буде встановлена ​​Windows, а потім заново провести установку. Перш ніж купувати нові комплектуючі для додавання або заміни, слід переконатися в дотриманні двох важливих умов:

  • нові комплектуючі є сумісними з цією моделлю комп’ютера;
  • чи не порушуються умови гарантійної угоди. Деякі компанії, що виробляють (збирають) готові комп’ютери і (або) ноутбуки, вносять в гарантійну угоду заборона на самостійний ремонт комп’ютера і з метою перевірки дотримання цих умов захищають корпус пристрою від розтину. Найчастіше використовуються спеціальні наклейки, що встановлюються на місця доступу до гвинтів і інші області корпусу системного блоку або ноутбука. Як правило, при розтині корпусу ці наклейки рвуться, що викриває користувача в «злочині». Слід переконатися, що при розтині корпусу і зміні апаратної конфігурації умови гарантійної угоди чи не порушуються або термін гарантії минув.

Для перевірки сумісності вам на допомогу прийде спеціальне програмне забезпечення, призначене для відображення системної інформації про «вмісті» вашого комп’ютера. Однією з таких програм є утиліта Everest, вікно якої зображено на рис. 4.1.

Мал. 4.1. Вікно програми Everest

За допомогою цієї або подібних програм ви можете дізнатися детальну інформацію про всі комплектуючих вашого комп’ютера. Демонстраційну версію програми ви можете завантажити на сайті http://www.lavalys.com/.

В операційній системі Windows, починаючи з версії Vista, використовується вельми цікаве засіб визначення продуктивності комп’ютера – Індекс продуктивності. При запуску цього засобу, тестується апаратне забезпечення комп’ютера і оцінюється його швидкодію, як за компонентами, так і в цілому. Результатом є певна кількість, за яким ви можете орієнтуватися у виборі програмного забезпечення під нову операційну систему. Важливо відзначити, що після заміни значущою для продуктивності частини апаратного забезпечення вам необхідно буде знову запустити процес обчислення індексу для поновлення даних:

  1. Натисніть кнопку, розташовану на панелі завдань Windows.
  2. Виберіть пункт Панель керування (Control Panel).
  3. У вікні, в списку категорій клацніть на пункті Система і безпека (System and security). Відкриється однойменне вікно, що містить список додаткових категорій.
  4. Клацніть мишею на посиланні Перевірити індекс продуктивності Windows (Check the Windows Experience Index), щоб відкрити вікно та знаряддя (Performance Information and Tools) з детальним описом конфігурації комп’ютера (рис. 4.2).

Для швидкого доступу до вікна з інформацією про продуктивність комп’ютера слід натиснути кнопку, розташовану на панелі завдань, щоб відкрити головне меню Windows. У рядку пошуку, розташованої в нижній частині головного меню, слід вказати кілька перших букв слова індекс (index), поки у верхній частині головного меню не відобразиться список запропонованих варіантів. Потім потрібно клацнути мишею на пункті Перевірити індекс продуктивності Windows (Check the Windows Experience Index), після чого відкриється шукане вікно.

Мал. 4.2. Вікно та знаряддя

Індекс продуктивності розраховується виходячи з продуктивності таких компонентів:

  • процесор (Processor). Оцінюється кількість операцій в секунду, що виконується процесором. Значення важливо, якщо ви використовуєте комп’ютер для запуску ресурсоємних програм, наприклад, для відеомонтажу або проектування;
  • пам’ять (RAM) (Memory (RAM)). Оцінюється кількість операцій доступу до пам’яті за секунду. Значення впливає на роботу будь-якої програми;
  • графіка (Graphics). Оцінюється продуктивність графічного контролера при роботі з темою Windows Aero, яка дуже вимоглива до ресурсів;
  • Графіка для ігор (Gaming graphics). Значення продуктивності графічного контролера, яке визначає, чи може ваш комп’ютер використовуватися для сучасних тривимірних ігор;
  • Основний жорсткий диск (Primary hard disk). Оцінюється швидкість обміну даними з жорстким диском. Впливає на швидкість практично будь-якої операції.

Чим більше кожне значення, тим краще. Загальна оцінка дорівнює мінімальному значенню. Збільшити значення загальної оцінки можна, якщо поліпшити компонент, який відповідає за мінімальне значення. Як видно з рис. 4.2, в розглянутому випадку необхідно замінити графічний контролер більш продуктивним.

Після заміни комплектуючих, а також в інших випадках, коли потрібно провести аналіз продуктивності, або ж індекс ні ще обчислений, виконайте наступні дії:

  1. Клацніть мишею на пункті Виконати повторну оцінку (Re-run the assessment), розташованому в правому нижньому кутку вікна та знаряддя (Performance Information and Tools). Відкриється діалогове вікно, що інформує про процес обчислення оцінки продуктивності.
  2. Після закінчення обчислення ви побачите новий індекс продуктивності. Визначте компонент з найменшою оцінкою. І тепер, коли слабке місце системи обчислено, можна приступити до модернізації апаратного забезпечення. Залежно від того, який тип комп’ютера ви використовуєте – портативний (ноутбук) або стаціонарний, можливості по оновленню комплектуючих різні.

Спочатку розповім про найбільш значущих варіантах модернізації для настільної системи.

  • Оперативна пам’ять. Найбільш часто модернізований компонент комп’ютера. Для нормального функціонування Windows 7 досить 1024 Мбайт оперативної пам’яті в разі установки 32-розрядної версії операційної системи і 2048 Мбайт – 64-розрядної. Слід враховувати, що вказаний обсяг оперативної пам’яті необхідний для роботи самої Windows і більшості програм. Якщо ж ви плануєте використовувати ресурсомісткі програми або запускати сучасні, вимогливі до ресурсів ігри, то обсяг пам’яті бажано збільшити. Варіантів модернізації два: придбати додатковий модуль (модулі) пам’яті або замінити встановлені модулі більш продуктивними або великими за обсягом. Тут слід враховувати такі фактори: максимальний обсяг оперативної пам’яті, підтримуваний материнською платою в вашому комп’ютері; підтримувані характеристики пам’яті (тип модуля, тип пам’яті, швидкість передачі даних); наявність підтримки роботи модулів оперативної пам’яті в двоканальному режимі (якщо так, то в цьому випадку рекомендується пам’ять не додавати, а змінити на два ідентичних модуля одного виробника, скажімо, по 2048 Мбайт – в цьому випадку швидкість передачі даних зросте вдвічі). Крім того, необхідно пам’ятати, що 32-розрядні версії Windows підтримують не більше 4096 Мбайт оперативної пам’яті. При встановленні більшого обсягу пам’яті слід використовувати 64-розрядні версії операційної системи, які підтримують до 196 608 Мбайт оперативної пам’яті.
  • графічний контролер. Відеокарта, відеоадаптер, графічна карта, графічна плата, відеокарта – все це назви одного й того ж компонента комп’ютера, який відповідає за обробку графічних і відеоданих про дитяче постільна білизна тачки і виведення їх на екран монітора. Графічні контролери в настільних системах піддаються модернізації майже так само часто, як і модулі оперативної пам’яті. Для функціонування операційної системи, в тому числі і інтерфейсу Windows Aero, цілком достатньо окремого графічного контролера або інтегрованого в материнську плату чіпсета відеоадаптера, що підтримує технологію DirectX версії 9 або вище. Таких комп’ютерів і ноутбуків зараз більшість. Заміну графічного контролера має сенс виробляти в тих рідкісних випадках, коли пристрій не відповідає вимогам Windows 7 або коли ви плануєте використовувати ресурсомісткі програми або запускати сучасні, вимогливі до ресурсів ігри, а продуктивності наявного контролера недостатньо. Тут слід враховувати інтерфейс, за допомогою якого підключається графічний контролер.
  • процесор. Для роботи операційної системи Windows 7 досить процесора з тактовою частотою не нижче 1 ГГц. Для установки 64-розрядної операційної системи потрібно 64-розрядний процесор, якщо ж ви плануєте використовувати 32-розрядну операційну систему, розрядність процесора не важлива. Заміна процесора – задоволення, як правило, досить дороге і здійснюване лише для збільшення швидкості роботи потужних додатків. При заміні процесора варто враховувати такі характеристики, як роз’єм (щоб він збігався на материнській платі з процесором) і підтримка специфікацій процесора використовується материнською платою (такі, як тактова частота процесора). Заміну процесора рекомендується проводити в сертифікованому сервісному центрі, т. К. Заняття це не найпростіше і, крім установки самого процесора, вимагає використання спеціальної термічної пасти і розміщення охолоджувального пристрою – так званого «кулера». Якщо ви не володієте належними знаннями і досвідом з встановлення процесора, виконувати установку самостійно не рекомендується – неправильна установка може привести до перегріву процесора і відмови роботи комп’ютера.
  • Жорсткий диск. Ємності використовуються в даний час жорстких дисків, як правило, більш ніж достатньо для установки операційної системи Windows 7 і супутніх програм. Якщо ж ви все-таки вирішили придбати новий жорсткий диск, то можете піти двома шляхами: замінити використовуваний жорсткий диск новим або встановити додатковий. У першому випадку потрібно враховувати інтерфейс передачі даних – IDE, SATA та ін. Другий варіант розумніше, т. К. Дозволяє зберегти ємність використовуваного диска і доповнити його новим. Можливо, вам сподобається ідея встановлювати новий жорсткий диск не в системний блок, а, трохи доплативши, придбати зовнішній контейнер для нього. Використовуючи інтерфейси FireWire, USB і ін., Зовнішній жорсткий диск легко підключити і при необхідності відключити. Такий варіант відмінно підійде власникам мобільних комп’ютерів. Решта комплектуючі настільної системи не є гостро необхідними і купуються для поліпшення або збільшення функціональних можливостей комп’ютера. До них відносяться звукові карти, мережеві адаптери, ТВ-тюнери та інші пристрої.

Тепер я розгляну можливості власників ноутбуків з модернізації апаратної конфігурації своїх комп’ютерів.

  • Оперативна пам’ять. Найчастіше продуктивність ноутбука збільшують шляхом нарощення обсягу оперативної пам’яті. Ви можете виконати цю операцію в сервісному центрі або самостійно. В останньому випадку потрібно уважно прочитати гарантійну угоду, щоб не порушити його. Якщо ви все-таки зважилися на самостійну заміну, слід переконатися, що обрана модель модуля оперативної пам’яті за всіма характеристиками сумісна з вашою моделлю ноутбука. Тут важливо враховувати зазначені далі чинники. Необхідна наявність вільних слотів для установки модулів оперативної пам’яті (всього їх може бути від 1 до 4). Якщо вільних слотів немає, доведеться замінити встановлені модулі більш ємними. Також необхідно уточнити, який максимальний обсяг оперативної пам’яті може бути встановлений у вашій моделі ноутбука, які тип пам’яті (DDR, DDR2 або DDR3), тип модуля (SO-DIMM) і частота пам’яті підтримуються.
  • Жорсткий диск. Крім оперативної пам’яті, на ноутбуці збільшують місткість жорсткого диска. Імовірність, що ви зможете самостійно виконати операцію по заміні жорсткого диска, вкрай мала. Інший раз, для зміни жорсткого диска доводиться наполовину розібрати ноутбук. Втім, існують моделі ноутбуків, що дозволяють підключити другий жорсткий диск. У ноутбуках, як правило, використовуються жорсткі диски розміром 2,5 дюйма (в настільних системах – 3,5 дюйма) і підключається за допомогою SATA-інтерфейсу. Як і у випадку з настільною системою, ви можете придбати зовнішній жорсткий диск і контейнер до нього.

Модернізація графічного контролера (відеокарти) в ноутбуці практично неможлива. Також, з комплектуючих в ноутбуках в деяких випадках можна зробити модернізацію приводу компакт-дисків (наприклад, на BD-ROM) і замінити процесор на аналогічний, з більш високою тактовою частотою. Заміна процесора – операція дорога, і виконувати її слід в сервісному центрі. Розширення ж функціональних можливостей портативного комп’ютера виконується найчастіше за допомогою карт розширення, що підключаються за допомогою різних інтерфейсів – PCMCIA, ExpressCard і ін.

Ссылка на основную публикацию