Як підключити геймпад до комп’ютера?

Суперечки про те, на чому зручніше грати – на ПК або консолі, найчастіше призводили до того, що приставка є більш комфортною платформою. Причина не тільки в оптимізації ігор або в наявності ексклюзивних пропозицій. Основна відмінність приставки полягало в тому, що власники комп’ютерів грали за допомогою клавіатури і мишки, тоді як взаємодія з приставками відбувається за допомогою геймпада або джойстика, як його прийнято називати в народі.

Більшість комп’ютерних ігор заточені саме під геймпади, якщо не розглядати стратегії або гри, де основне заняття – стрілянина. Небезпідставно вважається, що геймпади більше підходять для ігор. Але сильна сторона консолей нівелюється тим, що оригінальні геймпади цілком реально підключити до комп’ютера. У випадку з Xbox360 це зробити дещо простіше, у випадку з PS3 – трохи складніше. Про те, як підключити геймпад до комп’ютера, буде розказано далі.

Підключення геймпада Xbox 360

У фірмових геймпадов від Xbox 360 є два варіанти підключення: через USB, відповідно, такий геймпад буде підключатися провідним способом, і за допомогою бездротового приймача. Другі геймпади коштують трохи дорожче, ніж перші. Якщо мова йде про Win10, то тут особливих складнощів з підключенням проводового геймпада бути не повинно. Потрібні драйвера будуть знайдені і встановлені автоматично. Для старих версій, наприклад, для 7, 8 або 8.1, доведеться завантажувати драйвер самостійно:

  1. Потрібний драйвер знаходиться в офіційному магазині Microsoft – біля кожного геймпада є розділ з назвою Завантаження.
  2. Далі вибирається потрібна версія ОС, після чого драйвер потрібно завантажити і встановити.
  3. Після установки драйвера перевіряється його працездатність.

Для Windows 8 і вище, крім Win10, потрібно при установці драйвера використовувати режим сумісності. Перед тим, як підключити геймпад Xbox 360 до комп’ютера, потрібно натиснути правою кнопкою на файл драйвера, вибрати Властивості, Сумісність, Запускати в режимі сумісності, після чого вибрати Win7. Що стосується бездротових геймадов, то для початку потрібно вставити сам приймач у вхід USB, причому, вибирати потрібно вхід USB-2.0. Далі інструкція не відрізняється від попередньої, тобто, буде потрібно завантажити драйвера – автоматично йди через офіційний сайт. Тепер можна включити приймач і сам геймпад. Кнопка включення знаходиться між стиками. Нормальний стан геймпада характеризується включенням зелених індикаторів.

Підключення геймпада PS3

Підключення геймпада від приставки Playstation починається аналогічним чином. У комплекті з геймпадом є USB-кабель, через який контролер і буде підключений до ПК. Проблема в тому, що навіть після того, як система виявить контролер і встановить драйвера для нього, повноцінно користуватися ним не вийде. Геймпад зможе тільки заряджатися. У цій ситуації потрібно використовувати сторонні утиліти. Працездатність в цьому випадку не гарантується, але судячи з численних відгуків, цей варіант цілком ефективний.

  • Перед тим, як підключити геймпад від PS3 до комп’ютера, потрібно встановити програму Motioninjoy. Налаштування буде особливою. Справа в тому, що потрібно буде виконати емуляцію геймпада PS3 під Xbox360. Інакше гри на Windows будуть некоректно розпізнавати кнопки контролера.
  • Програма повинна бути запущена, після чого потрібно запустити гру, для якої геймпад купувався, і починати тестувати все кнопки. Тестування і калібрування виконується в розділі Options.
  • Якщо до цього система не знайшла драйвер, то його також можна знайти і за допомогою утиліти. Для завантаження драйвера потрібно вибрати вкладку Driver Manager. Там вказується потрібна модель геймпада.
  • У вкладці Profiles потрібно вибрати DX-Default. Це потрібно для того, щоб обидва стіки контролера стали активними.

Але щоб адаптувати геймпад від Playstation до ігор, потрібно виконати згадану раніше емуляцію. Для цього буде потрібно вибрати пункт Xin-put-Default. Після перемикання на нього система почне установку додаткових драйверів. Залишиться тільки перевірити геймпад на працездатність, і при необхідності, виконати калібрування.

Що робити з новими геймпадом?

Проблема підключення оригінальних геймпадов від Xbox X і Playstation до комп’ютера існувала раніше, коли офіційної підтримки не існувало, і доводилося займатися емуляцією кнопок, додаткової калібруванням і т.д. Але розробники побачили інтерес користувачів ПК до геймпад, і впровадили офіційну підтримку контролерів. Це більше ставитися до продуктів Sony, так як з Xbox було все в порядку і раніше. Підключення геймпада Xbox One S займає буквально кілька хвилин. Пристрій підключається через кабель USB-microUSB. Залежно від комплектації, такий кабель може надаватися разом з контролером, якщо ж ні, то можна скористатися кабелем, наданим разом зі смартфоном. Система автоматично розпізнає пристрій, якщо звичайно воно є оригінальним. Через кілька хвилин після установки драйвера, контролер буде готовий до використання. При бездротовому підключенні ситуація аналогічна – потрібно тільки включити адаптер і геймпад, щоб з’явилася зв’язок.

Що стосується Dualshock 4, то тут теж все досить просто. Контролер підключається через кабель USB до ПК, далі натискається кнопка «PS», після цього починається автоматична установка. Ніяких додаткових маніпуляцій проводити не потрібно. Нічого не змінюється, і якщо підключення буде відбуватися через bluetooth. Ноутбуків в цьому плані пощастило, так як можна використовувати рідну адаптер, але перед тим, як підключити геймпад до комп’ютера, потрібно активувати його в налаштуваннях. У всіх інших випадках буде потрібно купувати додатково адаптер, ціна якого може досягати і половини вартість контролера. Для встановлення зв’язку між комп’ютером і контролером потрібно затиснути центральну кнопку і кнопку «Share» буквально на кілька секунд.
Якщо все було зроблено правильно, то світлова смужка перестане моргати, а в меню управління пристроями з’явитися геймпад. За натисканні кнопки Зв’язати система може зажадати ввести код підтвердження – 0000. Інструкція підходить тільки для оригінальних геймпадов, так як з китайськими дешевими аналогами можуть бути проблеми.

Ссылка на основную публикацию