Як налаштувати статичний IP адреса в роутері: інструкція

Використання статичних IP і маршрутів для домашньої локалки виправдовує себе при підключенні практично до будь-якого провайдера інтернету. Щоб зрозуміти для чого це потрібно і як прописати ip адреса в роутері бажано мати чітке уявлення про топологію мережі і розбиратися для чого ж взагалі існують маршрути.

Загальне уявлення про маршрутизації

Практично у кожного провайдера мережу організована таким чином, що є внутрішні або локальні ресурси, наприклад, файлообмінні сервери, доступ до яких провайдер надає на швидкості, обмеженою лише пропускною спроможністю кабелю. Однак в інтернет клієнт «виходить» з величезними обмеженнями по швидкості або за обсягом завантаженої інформації, тому доступ до локальних ресурсів буде обмежений або ж клієнт дуже швидко витратить свій ліміт на трафік, не користуючись по суті інтернетом. Чому це відбувається? Зазвичай вихід в інтернет здійснюється за протоколами PPTP, PPPoE, або L2TP. При підключенні до інтернету по одному з цих протоколів створюється віртуальне з’єднання, тобто канал з певною пропускною спроможністю, маршрутизатора або комп’ютера привласнюється зовнішній IP, а в якості шлюзу виступає адреса інтернет сервера, через який відбувається вихід у глобальну мережу. Виходить, що клієнт, фактично перебуваючи в локальній мережі, звертається до її ресурсів як би ззовні.

Цього можна уникнути, вказавши в якості шлюзу для локальних ресурсів одні адреси серверів, а для інтернету – інші. Це і називається прописати статичні маршрути. Як приклад розглянемо, як прописати статичний ip адресу в роутері TP-Link.

Як прописати статичний ip адресу в роутері

Всі дії з налаштування виконуються через веб інтерфейс. У браузері заходимо на сторінку «http://192.168.0.1» і вводимо логін і пароль. Далі в розділі «Network – WAN» знаходимо секцію «Secondary Connection», і вибираємо один з наступних варіантів:

  • У більшості випадків слід поставити перемикач в положення «Dynamic IP», буде здійснено підключення до сервера DHCP провайдера і присвоєно будь-якої IP з діапазону сервера провайдера. Цю інформацію необхідно записати.
  • Деякі постачальники послуг інтернет використовують для своїх клієнтів статичні дані. Це повинно бути в пам’ятці для підключення. Ставимо перемикач в положення «Static IP», і заповнюємо поля.

Якщо є необхідність, можна статичний адреса закріпити і за кожним пристроєм в ЛВС. Це робиться в розділі «DHCP»:

  • Переходимо в розділі в меню «DHCP Clients List». Дана сторінка відображає повний перелік комплектуючих, підключених в цей час до маршрутизатора.
  • Виділяємо і копіюємо MAC потрібного пристрою. Якщо немає можливості його ідентифікувати, то можна його підглянути командою «ipconfig / all» для комп’ютера або в налаштуваннях мобільного телефону або планшета в розділі інформації.
  • Знаходимо меню «Address Reservation» і заходимо в нього.
  • Резервуємо кнопкою «Add new», ввівши дані в поля у вікні, і зберігаємо їх.
  • Перезавантажуємо роутер.

Установка статичних маршрутів

Перед завданням статичних маршрутів дізнаємося шлюз, через який здійснюється доступ до внутрішніх ресурсів провайдера. У разі якщо провайдер використовує постійні IP, то ця інформація вказана в пам’ятці, для динамічних звернемося до розділу «Advanced Routing» і подивимося таблицю поточних маршрутів (System Routing Table). У таблиці в колонці «Interface» навпроти WAN відзначаємо адреса шлюзу – колонка «Gateway».

Тепер, коли інформація зібрана можна додавати конкретні хости або діапазон адрес в таблицю маршрутизації. Потрібно знати, як працюють маршрути і як прописати ip адреса в роутері:

  • При додаванні всього одного сервера, наприклад, 10.10.0.125, маска підмережі буде наступна – 255.255.255.255.
  • Якщо додається діапазон: 10.10.0.1 – 10.10.0.255, то маска буде 255.255.255.0.

Додавати потрібно в підрозділі «Static Routing List», кнопкою «Add new»:

  • вказується адреса призначення або діапазон;
  • маска;
  • шлюз;
  • статус вибирається по необхідності включити / вимкнути.

Після перезавантаження роутера перевіряємо працездатність командою «tracert <хост призначення>». Висновок на екран покаже через які вузли здійснювалися стрибки до заданого. Для маленької LAN зазвичай всього два таких стрибка.

У деяких випадках немає можливості вирішити питання доступу до локальних ресурсів тільки за допомогою статичних маршрутів. Розглянемо простий приклад: на локальному сервері запущена служба обміну повідомленнями ICQ. Цей месенджер використовує порт 2000 на обміну повідомленнями за замовчуванням і перевіряє кожен раз протягом сесії, щоб цей порт не змінювався. Але в ситуації, коли в локальній мережі знаходяться декілька пристроїв з клієнтами ICQ, то виникне конфлікт, і зв’язатися з сервером зможе тільки одне з них. За таким принципом працює багато онлайн програм. Така ж ситуація може виникати і з використанням Bit-торрент клієнтів, але ж вони використовуються дуже часто. Проблема вирішується шляхом проброса портів засобами маршрутизатора. Це досить велика тема, яка потребує окремої уваги.

Ссылка на основную публикацию