Будівництво

SergienkoLawyers > Будівництво

У сфері будівництва та нерухомості ми надаємо такі послуги:

1. Отримання документів, що надають право на виконання будівельних робіт: повідомлення, декларації, дозволу 

Право на виконання будівельних робіт має замовник після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт до Державної архітектурно-будівельної інспекції України. Таке повідомлення здійснюється тільки лише щодо тих об’єктів будівництво яких здійснюється відповідно до будівельного паспорта.

Будівельний паспорт передбачений для садиби , садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки.

Ми заповнимо для Вас повідомлення про початок виконання будівельних робіт, що дасть Вам змогу збудувати Ваш будинок.

У разі якщо площа Вашого будинка більша, ніж зазначено вище, то Вам необхідно подати декларацію про початок виконання будівельних робіт. Ця декларація подається для об’єктів будівництва 1-3 категорії складності.

Дозвіл видається на безоплатній основі відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю за формою, наведеною у додатку 9 до цього Порядку.

Замовник (його уповноважена особа) подає особисто або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю заяву про отримання дозволу за формою, наведеною у додатку 10 до цього Порядку.

До заяви додаються:

копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію (крім випадків, визначених пунктом 7 цього Порядку);

копія розпорядчого документа щодо комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду у разі здійснення комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду на замовлення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування на відповідних землях державної чи комунальної власності (замість копії документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою);

проектна документація на будівництво, розроблена та затверджена в установленому законодавством порядку;

копія документа, що посвідчує право власності на будинок чи споруду, або згода його власника, засвідчена у встановленому законодавством порядку, на проведення будівельних робіт у разі здійснення реконструкції, реставрації, капітального ремонту чи технічного переоснащення діючих підприємств;

копії документів про призначення осіб, відповідальних за виконання будівельних робіт, та осіб, які здійснюють авторський і технічний нагляд;

інформація про ліцензію, що дає право на виконання будівельних робіт, та кваліфікаційні сертифікати.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви приймає рішення про надання дозволу або відмову у його видачі.

Підставою для відмови у видачі дозволу є:

неподання документів, необхідних для прийняття рішення про видачу такого дозволу;

невідповідність поданих документів вимогам законодавства;

виявлення недостовірних відомостей у поданих документах.

У разі прийняття рішення про відмову у видачі дозволу орган державного архітектурно-будівельного контролю надсилає замовнику (його уповноваженій особі) протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви відмову з обґрунтуванням причин за формою, наведеною у додатку 11 до цього Порядку.

Замовник може після усунення недоліків, що спричинили прийняття рішення про відмову у видачі дозволу, повторно звернутися до органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо видачі дозволу.

У разі коли органом державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви не видано дозвіл або відмову в його видачі, замовник звертається до Держархбудінспекції для вжиття протягом десяти робочих днів заходів, пов’язаних з видачею зазначеного дозволу або відмовою в його видачі.

Якщо протягом зазначеного строку не буде видано дозвіл або відмову в його видачі, право на виконання будівельних робіт виникає на десятий робочий день з дня реєстрації письмового звернення, надісланого рекомендованим листом до Держархбудінспекції, а дозвіл вважається виданим.

Рішення про видачу або анулювання дозволу на виконання будівельних робіт може бути розглянуто у порядку нагляду Держархбудінспекцією (без права видачі дозволу) або оскаржено до суду.

У разі коли право на будівництво об’єкта передано іншому замовникові або змінено генерального підрядника чи підрядника (якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників), замовник (його уповноважена особа) протягом трьох робочих днів з дня передачі цього права повідомляє про такі зміни за формою згідно з додатком 10 до цього Порядку органу державного архітектурно-будівельного контролю, що видав дозвіл, з поданням засвідчених у встановленому порядку копій документів, що підтверджують зазначені зміни.

У разі зміни осіб, відповідальних за проведення авторського і технічного нагляду, або відповідальних виконавців робіт замовник повідомляє органу державного архітектурно-будівельного контролю, який видав дозвіл, про такі зміни за формою згідно з додатком 10 до цього Порядку з поданням засвідчених в установленому порядку копій документів, що підтверджують зазначені зміни, протягом трьох днів з дня їх настання.

Продовження виконання будівельних робіт без повідомлення про внесення змін забороняється.

Дозвіл може бути анульовано органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі:

подання замовником заяви про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт;

наявності відомостей про припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичною особою — підприємцем (замовником), смерті фізичної особи — замовника або визнання її безвісно відсутньою;

встановлення під час перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об’єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об’єкта та вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства у разі невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю.

Дозвіл може бути анульовано також адміністративним судом за позовом органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо застосування такого заходу реагування у разі перешкоджання проведенню перевірки посадовими особами органу державного архітектурно-будівельного контролю, якщо таке перешкоджання було здійснено протягом одного року після накладення штрафу за зазначене порушення.

У разі втрати або пошкодження дозволу орган державного архітектурно-будівельного контролю видає безоплатно дублікат такого дозволу протягом двох робочих днів з дня надходження від замовника (уповноваженої ним особи) відповідної заяви з підтвердженням розміщення ним у засобах масової інформації повідомлення про його втрату чи подання пошкодженого дозволу.

2. Отримання документів, що надають право на експлуатацію (прийняття в експлуатацію): декларація, сертифікат

Документи для прийнття будівель у експлуатацію в Україні:

1. Звіт про проведення технічного обстеження
2. Декларація про готовність до експлуатації обєкта, будівництво якого здійснено на підставі будівельного паспорта
3. Декларація про готовність до експлуатації обєкта, який належить до IIII категорії складності
4. Декларація про готовність до експлуатації самочинно збудованого  обєкта, на яке визнано право власності за рішенням суду
5. Заява
6. Сертифікат
7. Заява про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом обєкта та видачу сертифіката
8. Акт готовності обєкта до експлуатації
9. Довідка  щодо розгляду документів, поданих для прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом обєкта, та видачі сертифіката

 Реєстрація декларації

Замовник (його уповноважена особа) заповнює і подає особисто або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення чи через електронну систему здійснення декларативних процедур у будівництві до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю два примірники декларації:

щодо об’єктів, будівництво яких здійснено на підставі будівельного паспорта, за формою, наведеною у додатку 2 до цього Порядку;

щодо об’єктів, які належать до I-III категорії складності, за формою, наведеною у додатку 3 до цього Порядку;

щодо самочинно збудованого об’єкта, на яке визнано право власності за рішенням суду, за формою, наведеною у додатку 5 до цього Порядку.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дня надходження декларації перевіряє повноту даних, зазначених у декларації, та забезпечує внесення інформації, зазначеної у декларації, до реєстру.

Після проведення реєстрації один примірник декларації повертається замовнику (його уповноваженій особі) особисто або рекомендованим листом з описом вкладення з повідомленням про вручення, другий — залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який її зареєстрував.

У разі подання чи оформлення декларації з порушенням установлених вимог орган державного архітектурно-будівельного контролю повертає її замовнику (його уповноваженій особі) з письмовим обґрунтуванням причин повернення у строк, передбачений для її реєстрації.

Після усунення недоліків, що спричинили повернення декларації, замовник (уповноважена ним особа) може повторно звернутися до органу державного архітектурно-будівельного контролю для реєстрації декларації.

Рішення про реєстрацію або повернення декларації може бути розглянуто у порядку нагляду (без права реєстрації декларації) Держархбудінспекцією або оскаржено до суду.

У разі виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю наведених у декларації недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), які не є підставою вважати об’єкт самочинним будівництвом відповідно до статті 39-1 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”, орган державного архітектурно-будівельного контролю письмово повідомляє замовнику (його уповноваженій особі) протягом одного робочого дня з дня такого виявлення.

Замовник зобов’язаний протягом трьох робочих днів з дня самостійного виявлення технічної помилки (описки, друкарської, граматичної, арифметичної помилки) в зареєстрованій декларації або отримання відомостей про виявлення недостовірних даних подати достовірні дані щодо інформації, яка потребує змін, для внесення їх органом державного архітектурно-будівельного контролю до реєстру шляхом подання особисто або надсилання відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю рекомендованим листом з описом вкладення заяви за формою згідно з додатком 6 до цього Порядку, декларації, в якій виявлено технічну помилку або недостовірні дані, в одному примірнику та декларації, в якій враховано зміни, у двох примірниках за формою згідно з додатками 2, 3, 4, 5 до цього Порядку.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю забезпечує подання до реєстру зазначеної у декларації інформації, в якій враховано зміни, згідно з цим Порядком.

Відомості щодо внесення даних, зазначених у декларації, в якій виявлено технічну помилку або недостовірні дані, підлягають виключенню з реєстру  в установленому порядку.

До замовника, який самостійно виявив допущену технічну помилку і в порядку, передбаченому цим пунктом, подав відповідну заяву, штрафні санкції за раніше подану з помилками декларацію або виявлені в ній недостовірні дані не застосовуються.

На декларації, в якій виявлено технічну помилку, у верхньому лівому куті проставляється відмітка “У зв’язку із змінами, внесеними декларацією від ____ 20___ р. № ________, ця декларація втратила чинність” із зазначенням дати, підпису посадової особи, що скріплюється печаткою. Один примірник такої декларації повертається замовнику.

У разі виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), наведених у зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об’єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такої декларації підлягає скасуванню органом державного архітектурно-будівельного контролю.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю скасовує реєстрацію декларації шляхом видачі відповідного розпорядчого акта. Запис про реєстрацію декларації з реєстру виключається Держархбудінспекцією не пізніше наступного робочого дня, з дня повідомлення органом державного архітектурно-будівельного контролю про таке скасування.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю також скасовує реєстрацію декларації за рішенням суду про скасування реєстрації декларації, що набрало законної сили.

Про скасування реєстрації декларації замовнику письмово повідомляється протягом трьох робочих днів з дня її скасування.

Після скасування реєстрації декларації замовник має право повторно подати її згідно з вимогами, встановленими пунктом 17 цього розділу.

Видача сертифіката

Сертифікат видається органом державного архітектурно-будівельного контролю за формою, наведеною у додатку 7 до цього Порядку.

Для отримання сертифіката замовник (його уповноважена особа) подає особисто або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю заяву про прийняття в експлуатацію об’єкта та видачу сертифіката за формою, наведеною у додатку 8 до цього Порядку, до якої додається акт готовності об’єкта до експлуатації за формою згідно з додатком 9 до цього Порядку.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю приймає подані замовником заяву, акт готовності об’єкта до експлуатації та вчиняє дії у межах чинного законодавства щодо з’ясування питання достовірності відомостей у поданих документах, відповідності об’єкта проектній документації, вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, за результатами яких складається довідка за формою, наведеною у додатку 10 до цього Порядку.

Під час розгляду питання прийняття в експлуатацію об’єктів IV та V категорії складності орган державного архітектурно-будівельного контролю має право оглядати об’єкт із здійсненням фото- та відеофіксації, відбирати зразки продукції, призначати експертизу, одержувати проектну та виконавчу документацію, визначені будівельними нормами, державними стандартами і правилами, отримувати матеріали, відомості, довідки, пояснення з питань, що виникають під час огляду об’єкта, та залучати у разі потреби установи, організації, державні органи (їх консультативно-дорадчі органи).

У разі потреби під час розгляду питань, пов’язаних з видачею сертифіката, орган державного архітектурно-будівельного контролю може звернутися до державних органів з метою отримання відповідних висновків, що стосуються об’єкта будівництва.

Неподання таких висновків у встановлений строк не є підставою для продовження строку видачі сертифіката або відмови в його видачі.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дати реєстрації заяви приймає рішення про видачу сертифіката або про відмову в його видачі.

Сертифікат виготовляється в одному примірнику та видається замовнику (уповноваженій ним особі), який має зберігати його протягом всього періоду експлуатації об’єкта.

Підставою для відмови у видачі сертифіката є:

неподання документів, необхідних для прийняття рішення про видачу сертифіката;

виявлення недостовірних відомостей у поданих документах;

невідповідність об’єкта проектній документації та вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, у тому числі щодо доступності для маломобільних груп населення.

У разі прийняття рішення про відмову у видачі сертифіката орган державного архітектурно-будівельного контролю надсилає замовнику (його уповноваженій ним особі) протягом десяти робочих днів з дати реєстрації заяви рішення з обґрунтуванням причин відмови за формою згідно з додатком 11 до цього Порядку.

Після усунення недоліків, що стали підставою для прийняття рішення про відмову у видачі сертифіката, замовник може повторно звернутися до органу державного архітектурно-будівельного контролю для видачі сертифіката.

Рішення про відмову у видачі сертифіката може бути розглянуто у порядку нагляду (без права видачі сертифіката) Держархбудінспекцією або оскаржено до суду.

3. Проходження експертизи проектів будівництва

Затвердження проектів будівництва

 При дво- і тристадійному проектуванні проекти будівництва затверджуються на стадії проект та робочий проект і схвалюються на стадії техніко-економічне обґрунтування, техніко-економічний розрахунок та ескізний проект.

На підставі обґрунтованого подання, погодженого з Мінрегіоном, Мінекономрозвитку і Мінфіном, Кабінет Міністрів України може прийняти рішення щодо затвердження проекту будівництва за чергами, визначеними в техніко-економічному обґрунтуванні (техніко-економічному розрахунку, ескізному проекті), схваленому ним в установленому порядку, та в завданні на проектування.

Зміни до затверджених (схвалених) проектів будівництва вносяться на підставі завдання на проектування.

Схвалення та перезатвердження проектів будівництва здійснюється у порядку, встановленому для їх затвердження.

Проекти будівництва, що реалізуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії (крім випадків, передбачених законодавчими актами), затверджують:

Кабінет Міністрів України за поданням центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, а також інших органів державної влади та за погодженням з Мінекономрозвитку, Мінфіном і Мінрегіоном — щодо об’єктів загальною кошторисною вартістю 400 млн. гривень і більше, надкатегорійних за метаном та небезпечних за раптовими викидами шахт, в яких проводяться роботи на глибині понад 800 метрів, незалежно від їх кошторисної вартості.

За рішенням Кабінету Міністрів України право затверджувати проекти будівництва об’єктів загальною кошторисною вартістю 400 млн. гривень і більше на підставі обґрунтованого подання, погодженого з Міністерством економічного розвитку і торгівлі, Мінфіном, Мінрегіоном, може бути надано центральним органам виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським держадміністраціям, а також іншим органам державної влади;

центральні органи виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації та інші органи державної влади — щодо об’єктів загальною кошторисною вартістю від 120 до 400 млн. гривень;

державні підприємства, установи та організації, виконавчі органи сільських, селищних, міських рад — щодо об’єктів загальною кошторисною вартістю до 120 млн. гривень.

Затвердження проектів будівництва, що реалізуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії (крім випадків, передбачених законодавчими актами), здійснюється не пізніше ніж у тримісячний строк від дати надіслання звіту замовнику будівництва за результатами проведення експертизи у випадках, передбачених законодавством.

Експертиза проектів будівництва

Метою проведення експертизи проектів будівництва (далі — експертиза) є визначення якості проектних рішень шляхом виявлення відхилень від вимог до міцності, надійності та довговічності будинків і споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, у тому числі до доступності осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, санітарного і епідеміологічного благополуччя населення, охорони праці, екології, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, енергозбереження і енергоефективності, кошторисної частини проекту будівництва. Експертиза є завершальним етапом розроблення проектів будівництва.

Експертизу проводять експертні організації незалежно від форми власності, що відповідають критеріям, визначеним Мінрегіоном. Інформація про експертні організації, які відповідають критеріям, оприлюднюється зазначеним Міністерством на його офіційному сайті.

Експертиза проектів будівництва об’єктів IV і V категорій складності, що споруджуються за рахунок бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії, проводиться експертною організацією державної форми власності.

 Експертна організація, яка проводить експертизу, визначається замовником будівництва.

Експертизу не може проводити розробник проекту будівництва.

Мінрегіон здійснює нормативно-методичне забезпечення проведення експертизи та визначає нормативи обчислення її вартості.

Обов’язковій експертизі підлягають проекти будівництва об’єктів, що:

належать до IV і V категорії складності, — щодо дотримання вимог до їх міцності, надійності, довговічності будинків і споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, санітарного і епідеміологічного благополуччя населення, екології, охорони праці, енергозбереження, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки;

споруджуються на територіях із складними інженерно-геологічними та техногенними умовами, — щодо їх міцності, надійності та довговічності;

споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії, якщо їх кошторисна вартість перевищує 300 тис. гривень, — щодо кошторисної частини проекту будівництва.

За рішенням замовника будівництва може проводитися також експертиза інших проектів будівництва або окремих розділів проектної документації.

Експертизі також підлягають проектні рішення в частині, що не відповідає раніше затвердженому проекту будівництва, експертиза якого проведена відповідно до пункту 10 цього Порядку.

 Замовником експертизи є:

замовник будівництва;

проектувальник, якщо це передбачено договором на виконання проектно-вишукувальних робіт.

Для проведення експертизи її замовник подає експертній організації проект будівництва, оформлений відповідно до вимог державних стандартів, у паперовому (не більш як у трьох примірниках) та електронному вигляді.

Проведення експертизи здійснюється за договорами, укладеними між замовником експертизи та експертною організацією згідно із законодавством.

 Строк проведення експертизи не повинен перевищувати:

залежно від технічної та технологічної складності об’єктів будівництва, — 30 календарних днів;

для об’єктів, що становлять підвищену ядерну та радіаційну небезпеку, і тих, щодо яких проводиться оцінка їх впливу на навколишнє природне середовище, — 90 календарних днів;

для об’єктів I-III категорії складності, що споруджуються на територіях із складними інженерно-геологічними та техногенними умовами, — 15 календарних днів;

кошторисної частини проекту будівництва об’єктів I-III категорії складності — 15 календарних днів.

Експертна організація за результатами проведеної експертизи надсилає її замовникові письмовий звіт, який містить інформацію про:

дотримання вимог до міцності, надійності та довговічності будинків і споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, у тому числі до доступності осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, санітарного і епідеміологічного благополуччя населення, охорони праці, екології, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, енергозбереження і енергоефективності, кошторисної частини проекту будівництва;

допущення помилок, які можуть бути виправлені без коригування проекту будівництва, а також допущення помилок та недотримання зазначених вимог, що потребує коригування проекту будівництва.

Повторна експертиза проекту будівництва проводиться після його коригування, якщо це призвело до зміни проектних рішень, а також у разі, коли це пов’язано із зміною державних будівельних норм та вихідних даних щодо проектування.

Строк проведення повторної експертизи встановлюється договором, укладеним між замовником експертизи та експертною організацією, виходячи з обсягу змінених проектних рішень і не може перевищувати строк, зазначений у пункті 14 цього Порядку.

Замовник експертизи несе відповідальність згідно із законодавством за достовірність документів, поданих для проведення експертизи.

Експертна організація несе відповідальність згідно із законодавством за належну якість проведення експертизи.

Спори, що виникають під час проведення експертизи між її замовником та експертною організацією, розглядаються Мінрегіоном або у судовому порядку.

4. Отримання містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки

 Містобудівні умови  та  обмеження  забудови земельної ділянки (далі — містобудівні умови та обмеження) —  документ,  що  містить комплекс  планувальних  та  архітектурних  вимог до проектування і будівництва щодо  поверховості  та  щільності  забудови  земельної ділянки,  відступів  будинків  і  споруд  від червоних ліній,  меж земельної ділянки,  її благоустрою та озеленення,  інші вимоги  до об’єктів будівництва,  встановлені законодавством та містобудівною документацією;

  Містобудівні умови  та   обмеження   надаються   відповідними уповноваженими   органами   містобудування   та   архітектури   на безоплатній  основі  протягом  семи  робочих днів з дня реєстрації відповідної  заяви разом із документами, передбаченими пунктом 2.2 цього  розділу,  у  порядку,  встановленому  Законом  України «Про регулювання  містобудівної діяльності»

Для  отримання  містобудівних  умов та обмежень до заяви замовником додаються:

—  засвідчена в  установленому порядку копія документа про право власності (користування) земельною ділянкою;

—  ситуаційний план   (схема)  щодо  місцезнаходження  земельної ділянки (у довільній формі);

—  викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000;

—  кадастрова довідка  з   містобудівного   кадастру   (у   разі наявності);

—  черговий кадастровий план (витяг із земельного кадастру —  за умови відсутності містобудівного кадастру);

— фотофіксація земельної ділянки (з оточенням);

—  містобудівний розрахунок  з  техніко-економічними показниками запланованого об’єкта будівництва.

5. Отримання технічних умов

Фізична чи юридична особа, яка має намір отримати технічні умови до інженерного забезпечення об’єкта будівництва щодо пожежної та техногенної безпеки для забудови земельної ділянки, що перебуває в її власності або користуванні, дотримується вимог цих Правил.

 Технічні умови до інженерного забезпечення об’єкта будівництва щодо пожежної та техногенної безпеки (далі — технічні умови) — комплекс умов та вимог до інженерного забезпечення об’єкта будівництва щодо пожежної та техногенної безпеки, які відповідають його розрахунковим параметрам і є складовою вихідних даних для проектування об’єкта будівництва.

 Технічні умови надаються безоплатно на добровільних засадах  за зверненням фізичних чи юридичних осіб Державною службою України  з надзвичайних ситуацій (далі — ДСНС України) та її територіальними органами.

Для одержання технічних умов фізична чи юридична особа, яка має намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у її власності або користуванні, подає до ДСНС України та її територіальних органів заяву довільної форми, копію містобудівних умов та обмежень забудови, копію ситуаційного плану з визначенням місця розташування земельної ділянки на відповідній території, опитувальний аркуш (додаток 1), у якому викладено відомості про розрахункові параметри об’єкта будівництва.

ДСНС України та її територіальним органам забороняється вимагати додаткові документи для видачі технічних умов, крім тих, що зазначені в абзаці першому цього пункту.

 У технічних умовах зазначаються:

основні відомості: найменування та адреса об’єкта будівництва, замовника, проектувальника; вид будівництва (нове будівництво, капітальний ремонт, реконструкція, реставрація, технічне переоснащення);

комплекс умов щодо забезпечення пожежної безпеки об’єкта будівництва, у тому числі: ступінь вогнестійкості будівлі/споруди; забезпечення об’єкта системами протипожежного захисту, пожежно-рятувальною технікою; будівництво в разі потреби пожежних резервуарів;

вимоги щодо забезпечення техногенної безпеки об’єкта будівництва: умови розташування об’єкта будівництва; улаштування систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та локальних систем оповіщення, розроблення планів локалізації і ліквідації аварій.

У технічних умовах передбачаються лише заходи, необхідні для забезпечення пожежної та техногенної безпеки об’єкта будівництва.

У технічних умовах не допускається дублювання державних будівельних норм, стандартів і правил.

ДСНС України та її територіальний орган надає технічні умови за формою (додаток 2) протягом п’ятнадцяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Надані технічні умови обліковуються у Журналі обліку виданих технічних умов до інженерного забезпечення об’єкта будівництва щодо пожежної та техногенної безпеки (додаток 3).

Технічні умови є чинними до завершення будівництва об’єкта незалежно від зміни замовника. Зміни до технічних умов можуть вноситися тільки за згодою замовника.

6. Складання завдання на проектування

автор проекту — архітектор, який є розробником затвердженого проекту;

будівництво — нове будівництво, реконструкція, технічне переоснащення діючих підприємств, реставрація та капітальний ремонт об’єктів будівництва;

генеральний проектувальник (далі — генпроектувальник) — проектувальник, який за згодою замовника залучає до виконання робіт третіх осіб (субпроектувальників);

головний архітектор проекту (далі — ГАП) — архітектор, який має кваліфікаційний сертифікат та виконує роботу з архітектурно-об’ємного проектування, очолює та/або координує розроблення окремих розділів проектної документації;

головний інженер проекту (далі — ГІП) — інженер, який має кваліфікаційний сертифікат та виконує роботу з інженерно-будівельного проектування, очолює та/або координує розроблення окремих розділів проектної документації;

коригування проектної документації — внесення змін до затвердженого (схваленого) проекту будівництва на підставі завдання на коригування (далі — завдання на проектування);

об’єкт будівництва — будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси та/або частини, лінійні об’єкти інженерно-транспортної інфраструктури;

проектні роботи — роботи, пов’язані зі створенням проектної документації для об’єктів будівництва;

проектувальник — юридична особа, яка має у своєму складі відповідних виконавців, що згідно із законодавством одержали кваліфікаційний сертифікат, або фізична особа, яка згідно з законодавством має відповідний кваліфікаційний сертифікат (далі — сертифікований виконавець);

субпідрядний проектувальник (далі — субпроектувальник) — проектувальник, який у порядку, визначеному договором підряду та на підставі договору субпідряду, укладеного з генпроектувальником, залучається до виконання робіт.

Інші терміни застосовуються в значеннях, наведених у Бюджетному кодексі України, Законах України «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про архітектурну діяльність», «Про інвестиційну діяльність», «Про будівельні норми».

Цей Порядок визначає процедуру розроблення проектної документації на будівництво об’єктів та поширюється на суб’єктів містобудування.

Для забезпечення проектування об’єкта будівництва замовник повинен надати генпроектувальнику (проектувальнику) вихідні дані на проектування.

Основними складовими вихідних даних є:

містобудівні умови та обмеження;

технічні умови;

завдання на проектування.

 

Завдання на проектування об’єктів будівництва складається з урахуванням вимог державних будівельних норм ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» і затверджується замовником за погодженням із генпроектувальником (проектувальником).

Завдання на проектування визначає обґрунтовані вимоги замовника до планувальних, архітектурних, інженерних і технологічних рішень об’єкта будівництва, його основних параметрів, вартості та організації його будівництва і складається з урахуванням технічних умов, містобудівних умов та обмежень.

У завданні на проектування можуть встановлюватися вимоги щодо обґрунтування використання імпортних матеріалів, виробів, конструкцій та устаткування (з порівнянням технічних та цінових характеристик відповідних вітчизняних матеріально-технічних ресурсів).

Реставраційне завдання на розроблення науково-проектної документації складається з урахуванням вимог державних будівельних норм ДБН А.2.2-6-2008 «Склад, зміст, порядок розроблення, погодження і затвердження науково-проектної документації для реставрації об’єктів нерухомої культурної спадщини».

Укладення та виконання договорів на виконання проектних робіт здійснюються у порядку, встановленому Загальними умовами укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2005 року № 668.

Вибір генпроектувальника (проектувальника) для розроблення проектної документації об’єктів будівництва, що здійснюється за державні кошти, проводиться відповідно до Закону України «Про здійснення державних закупівель».

Вартість будівництва об’єктів визначається відповідно до будівельних норм, державних стандартів і правил.

Назва об’єкта будівництва за проектною документацією має відповідати завданню на проектування, не змінюватися на всіх стадіях проектування та відображати вид будівництва (нове будівництво, реконструкція, технічне переоснащення діючих підприємств, реставрація, капітальний ремонт) та його місце розташування.

Проектна документація на будівництво об’єктів розробляється з урахуванням вимог містобудівної документації, вихідних даних на проектування та дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, у тому числі вимог доступності для інвалідів та інших маломобільних груп населення. При проектуванні об’єктів експериментального будівництва враховуються також індивідуальні технічні вимоги та вимоги державних будівельних норм щодо науково-технічного супроводу.

Проектування виконується на об’єкт будівництва у цілому або за чергами, а також із виділенням пускових комплексів, які можуть забезпечити випуск продукції чи надання послуг частково до повної проектної потужності, якщо це передбачено завданням на проектування. У цьому разі перша стадія проектування, яка схвалюється (затверджується), розробляється у цілому на об’єкт з розподілом по частинах будівництва. Розроблення наступної стадії проектування може здійснюватися по кожній окремій частині.

 

 

Склад та зміст проектної документації об’єктів будівництва на всіх стадіях проектування визначаються згідно з будівельними нормами і мають бути достатніми для оцінки проектних рішень та їх реалізації.

Генпроектувальник (проектувальник) і замовник визначають клас наслідків (відповідальності) об’єкта будівництва та категорію його складності, на підставі яких встановлюють кількість стадій проектування.

Клас наслідків (відповідальності) та категорія складності об’єкта будівництва визначаються відповідно до законодавства, ДБН В.1.2-14-2009 «Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель, споруд, будівельних конструкцій та основ», ДСТУ-Н Б В.1.2-16:2013 «Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об’єктів будівництва» та галузевих будівельних норм.

Стадії проектування:

для об’єктів І та II категорій складності проектування здійснюється:

в одну стадію — стадія робочий проект (далі — стадія РП);

у дві стадії — для об’єктів невиробничого призначення — стадія ескізний проект (далі — стадія ЕП), а для об’єктів виробничого призначення та лінійних об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури — стадія техніко-економічний розрахунок (далі — стадія ТЕР) та для обох — стадія РП;

для об’єктів III категорії складності проектування здійснюється в дві стадії:

стадія проект (далі — стадія П);

стадія робоча документація (далі — стадія Р);

для об’єктів IV та V категорій складності проектування виконується в три стадії:

для об’єктів невиробничого призначення — стадія ЕП або, за відповідним обґрунтованим рішенням замовника, стадія техніко-економічне обґрунтування (далі — стадія ТЕО), а для об’єктів виробничого призначення та лінійних об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури — стадія ТЕО;

стадія П;

стадія Р.

Замовник та генпроектувальник (проектувальник) можуть прийняти обґрунтоване узгоджене рішення щодо зміни кількості стадій та стадійності проектування.

Генпроектувальник (проектувальник) визначає розпорядчим документом ГАПа та/або ГІПа.

При проектуванні об’єктів ІV та V категорій складності можуть одночасно призначатись ГАП та ГІП з визначенням одного з них головним виконавцем.

Проект розробляється під керівництвом ГАПа (ГІПа).

Окремі розділи або частини проектної документації розробляються відповідними виконавцями, які мають кваліфікаційний сертифікат та/або виконавцями, які не мають такого сертифіката.

Титульний аркуш проекту підписується та скріплюється печаткою ГАПа (ГІПа). Окремі розділи або частини проектної документації підписуються виконавцями, які мають кваліфікаційний сертифікат та/або виконавцями, які не мають такого сертифіката, але є безпосередніми розробниками цих розділів або частин проектної документації.

Стадії ТЕО (ТЕР), ЕП після схвалення та/або стадія П після затвердження є підставою для розроблення наступних стадій проектування.

Проектні рішення на стадіях проектування, які підлягають затвердженню, розробляються з максимальною деталізацією, необхідною для достовірного визначення кошторисної вартості

У випадках, передбачених договором підряду, за рішенням замовника та генпроектувальника (проектувальника) стадія Р може розроблятися до затвердження стадії П.

Матеріали стадій ТЕО (ТЕР), ЕП, П, РП та Р передаються замовнику генпроектувальником (проектувальником) на паперових носіях у чотирьох примірниках, субпроектувальником — генпроектувальнику в п’ятьох примірниках та на електронних носіях. Необхідність виготовлення додаткових примірників проектної документації та формат надання її на електронних носіях визначаються умовами договору.

Робочі креслення (креслення, призначені для виконання будівельних та монтажних робіт) проекту повторного використання, за яким на одному майданчику повинно здійснюватись будівництво декількох однакових об’єктів, передаються на електронних та паперових носіях у чотирьох примірниках лише для одного з цих об’єктів, а для інших — у двох примірниках. Документація на частину, що змінюється, передається замовнику на паперових носіях у чотирьох примірниках та електронних носіях у повному обсязі на кожен об’єкт.

Інженерно-технічні, техніко-економічні, екологічні та інші розрахунки, матеріали проектів-аналогів, які не включаються в склад проектної документації на будівництво об’єктів, а також матеріали інженерних вишукувань та обстежень зберігаються у генпроектувальника (проектувальника) і надаються на вимогу замовникові відповідно до умов договору підряду або організації, яка відповідно до законодавства здійснює експертизу проектів будівництва, у тимчасове користування.

Тривалість будівництва визначається при розробленні стадій ТЕО (ТЕР), ЕП, П або РП у розділі проекту з організації будівництва, враховуючи вид будівництва, складність будови, технічні та технологічні рішення, обсяг будівництва, трудові та технічні ресурси.

Після затвердження стадії П за рішенням замовника робочі креслення можуть розроблятись автором проекту або іншою проектною організацією. Розроблення робочих креслень іншою проектною організацією здійснюється з дотриманням авторських рішень затвердженої стадії П та авторських прав. У разі використання в проектних рішеннях винаходів і патентів у відповідних розділах проекту надається посилання на них.

При проектуванні об’єктів будівництва ІV-V категорій складності з особливо складними конструкціями і методами провадження робіт, що обґрунтовується у пояснювальній записці до проекту, за окремим завданням замовника розробляються робочі креслення на спеціальні допоміжні споруди, пристосування та установки.

Вимоги щодо імпортного обладнання і креслення на обладнання індивідуального виготовлення проектувальнику надаються замовником до початку розроблення стадії Р, якщо інше не передбачено умовами договору підряду та/або завданням на проектування.

Розроблення проектно-конструкторської документації на обладнання і конструкції індивідуального виготовлення, включаючи нетипове та нестандартизоване обладнання, виконується заводом-виробником на підставі вимог і технічного завдання, розробленого генпроектувальником. Розроблення проектно-конструкторської документації на вказане обладнання і конструкції може виконуватися генпроектувальником за окремим договором підряду.

У разі прийняття рішення щодо коригування проектної документації проектною організацією, яка не є її розробником, скоригована проектна документація підлягає погодженню з проектувальником — розробником проекту.

Стадії ТЕО, ТЕР, ЕП, П та РП підписуються:

Титульний лист пояснювальної записки до проекту:

керівником генеральної проектної організації (проектної організації);

ГАПом та/або ГІПом.

Креслення:

ГАПом та/або ГІПом;

сертифікованими виконавцями та/або виконавцями, які не мають такого сертифіката, але є безпосередніми розробниками розділів або частин проекту.

У пояснювальній записці до проекту зазначаються прізвища, ім’я та по батькові і підписи сертифікованих виконавців по кожному розділу та частині проекту, а також найменування субпідрядників (у разі їх наявності) та розділів або частин проекту, що виконуються ними.

Стадія Р підписується:

ГАПом та/або ГІПом;

сертифікованими виконавцями та/або виконавцями, які не мають такого сертифіката, але є безпосередніми розробниками розділів або частин проекту.

Перелік осіб, які підписують проектну документацію, може уточнюватися залежно від складу і структури проектної організації (генпроектувальника, проектувальника). Технічні, технологічні та конструктивні рішення підписуються сертифікованими виконавцями згідно з державними стандартами, відповідальними за їх прийняття.

Кошторисна документація підписується відповідно до вимог, встановлених будівельними нормами та державними стандартами з питань ціноутворення.

Замовник і генпроектувальник (проектувальник) визначають в умовах договору виконавця авторського нагляду, який здійснює авторський нагляд відповідно до вимог законодавства та державних будівельних норм.

Проектна документація на будівництво об’єктів не потребує погодження державними органами, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, юридичними особами, утвореними такими органами.

Обґрунтовані відхилення від будівельних норм, що забезпечують дотримання встановлених вимог безпеки у спосіб, не передбачений будівельними нормами, можуть бути погоджені суб’єктом нормування відповідно до встановленого ним порядку.

Оформлення проектної документації має відповідати державним стандартам щодо проектної документації на будівництво об’єктів.

Проектна документація затверджується відповідно до Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 травня 2011 року № 560.

7. Розроблення проектно-кошторисної документації, чи супровід проектантів у її розробленні

Склад, порядок розроблення, узгодження і затвердження проектної документації на будівництво в Україні визначені чинним нормативним актом — Державними будівельними нормами ГСН А.2.2-3-2004. Вимоги цього нормативного акта обов’язкові для виконання юридичними і фізичними особами – суб’єктами господарської діяльності в галузі будівництва незалежно від форм власності.

Підставою для проектування об’єктів є завдання на проектування і архітектурно-планувальне завдання, яке затверджує замовник. Початкові дані, достатні для виконання проектних робіт на відповідній стадії, замовник зобов’язаний надати до початку виконання проектних робіт. Проектні роботи виконуються на підставі договорів, укладених між замовниками і проектувальниками.

Для узгодження і затвердження розробляється технічний проект, для будівництва — робоча документація.

Для технічно й архітектурно нескладних будівель і споруд застосовується одностадійне проектування і розробляється один документ — робочий проект із вільним кошторисом.

Для технічно складних об’єктів за містобудівними, архітектурними, художніми та екологічними вимогами тощо, для впровадження нових будівельних конструкцій для експериментального будівництва, а також обґрунтування інвестицій розроблюється, як правило, ескізний проект, або техніко-економічне обґрунтування інвестицій, проект і робоча документація – дво- або тристадійне проектування.

Проектна документація складається з ескізного проекту, техніко-економічного обґрунтування, проекту, робочого проекту і робочої документації.

Ескізний проект містить принципові вирішення містобудівних, архітектурних, художніх, функціональних, екологічних вимог, підтверджує принципову можливість створення об’єкта, визначає його вартість.

Техніко-економічне обґрунтування (ТЕО) інвестицій мотивує необхідність і доцільність будівництва та реконструкції промислових об’єктів, їх технічну здійсненність і ефективність інвестицій. Тут інвестиції повинні розглядатися як рішення щодо розміщення, потужності об’єкта, оцінки впливу проектної діяльності на навколишнє середовище, відповідності архітектурним вимогам тощо згідно із завданням на проектування.

Техніко-економічне обґрунтування інвестицій після його схвалення або затвердження є підставою для подальшого розроблення проектної документації.

Проект будівництва об’єкта цивільного призначення розробляється на основі початкових даних і завдання на проектування, узгодженого з ескізним проектом і ТЕО інвестицій.

Розділи проектів розробляються без деталізації, в складі і обсязі, достатньому для обґрунтування проектних рішень, визначення обсягів основних будівельно-монтажних робіт, потреб у трудових та інших ресурсах, а також визначення базової кошторисної вартості будівництва і капітальних вкладень.

За необхідності виконання науково-дослідних, експериментальних робіт у процесі проектування і будівництва в матеріалах проекту потрібно наводити їх перелік з короткою характеристикою і обґрунтуванням необхідності їх виконання.

Робочий проект — це стадія проектування, призначена для узгодження, затвердження проектної документації і для будівництва об’єкта.

Робочий проект виконується на підставі узгодженої планувальної документації, державних програм розвитку області або узгоджених передпроектних напрацювань, завдання на проектування, архітектурно-планувального завдання, початкових даних і технічних умов з підключення до джерел інженерного забезпечення.

Робоча документація розробляється після затвердження попередньої стадії проектування.

Техніко-економічне обґрунтування інвестицій, решта проектної документації на проектування нових промислових підприємств незалежно від підпорядкування і форм власності під час вибору майданчика будівництва підлягають узгодженню з територіальною проектною організацією. Ескізний проект техніко-економічного обґрунтування інвестицій або робочий проект не підлягають узгодженню з підрядником, якщо це не передбачено завданням на проектування.

Експертиза проектів

Узгодження проектних рішень державного нагляду з інженерними службами здійснюються в одній інстанції зазначеного органу в термін до 10 днів, в органах містобудування та архітектури – в термін до 15 днів, якщо законодавством не передбачено інші терміни. Проектна документація до її затвердження підлягає обов’язковій державній експертизі відповідно до законодавства. Проектна документація, що не підлягає затвердженню, може бути передана на експертизу тільки за рішенням замовника.

Для експертизи інвестиційних проектів служби Укрінвестекспертизи залучають органи охорони навколишнього середовища і ядерної безпеки, органи з контролю за охороною праці, інші органи державного нагляду, спеціалізовані служби місцевого самоврядування, представників місцевого самоврядування, представників громадських об’єднань і враховують їх висновки.

Інвестори, що здійснюють будівництво за рахунок власних коштів, самостійно визначають порядок проходження експертизи відповідних інвестиційних проектів. При цьому обов’язковій державній експертизі підлягає рівень дотримання вимог з безпеки для життя і здоров’я населення, охорони навколишнього середовища та енергозбереження.

Подання проектної документації на узгодження, експертизу і затвердження є обов’язком замовника і виконується за його рахунок. Проектувальник повинен захищати проектні рішення.

Проектна документація набирає чинності після її затвердження інвестором, яке фіксується в офіційному проекті у формі наказу (розпорядження або рішення). У документі про затвердження наводяться дані за проектом і техніко-економічні показники.

Оргаізації (служби, підрозділи), які виконували експертизу і давали рекомендації, несуть відповідальність за висновки, на підставі яких інвестор (замовник) ухвалює своє рішення про затвердження проектної документації. Затвердження проектної документації інвестором є фактом прийняття під його повну відповідальність рішень, передбачених у документації. При цьому:

для всіх інвесторів незалежно від форм власності і характеру джерел інвестування відповідальність — перед державою за дотримання обов’язкових вимог нормативних документів, порядку узгодження та експертизи проектної документації;

для інвесторів, що використовують державні (бюджетні) кошти, відповідальність — перед державою за виконання вимог державної інвестиційної політики з питань раціонального використання фінансових, матеріально-технічних і трудових ресурсів. Інвестори, що використовують власні кошти, відповідальність за перераховане несуть перед власниками коштів.

Кошторисна документація відображає вартісну оцінку витрат, що здійснюються на кожному етапі роботи над проектом. Загальна сума грошових коштів, необхідних для будівництва відповідно до проектних матеріалів, складає кошторисну вартість будівництва. Підставою для визначення кошторисної вартості будівництва є:

проект і робоча документація;

чинні кошторисні нормативи, відпускні ціни на обладнання, меблі, інвентар.

Під час визначення кошторисної вартості може використовуватися інформація про поточні зміни цін на будівельні ресурси|, яка надається на договірній основі регіональними центрами з ціноутворення в будівництві або органами державної статистики.

Кошторисна документація для визначення кошторисної вартості будівництва підприємств, об’єктів і споруд, видів робіт містить:

локальні кошториси (локальні кошторисні розрахунки);

об’єктні кошториси (об’єктні кошторисні розрахунки);

зведені розрахунки вартості будівництва.

Кошторисна документація складається в певній послідовності з поступовим переходом від дрібних до великих елементів будівництва, що є видом робіт будівництва в цілому.

Локальні кошториси складаються в поточному рівні цін на трудові і матеріально-технічні ресурси. Під час складання таких кошторисів застосовуються наступні нормативні документи і показники:

ресурсні елементні кошторисні норми України;

вказівки щодо застосування ресурсних елементних кошторисних норм;

ресурсні кошторисні норми експлуатації будівельних машин і механізмів;

чинні ціни на матеріали, вироби і конструкції;

чинні ціни машино-години;

чинна вартість людино-години відповідного розряду робіт;

ціни, що діють, на перевезення вантажів для будівництва;

правила визначення накладних витрат.

Об’єктні кошториси складаються на об’єкти в цілому шляхом підсумовування даних локальних кошторисів, з групуванням робіт і витрат у відповідних графах кошторисної вартості будівництва. Ці кошториси за аналогією з локальними складаються також в поточних цінах на ресурси. У об’єктних кошторисах за даними локальних кошторисів зазначаються кошторисна трудомісткість і кошторисна заробітна плата.

В окремих випадках за об’єктний кошторис може братися локальний кошторис. Так, якщо вартість об’єкта може бути визначена тільки за локальним кошторисом, то об’єктний кошторис не складається, тобто роль об’єктного кошторису виконує локальний кошторис.

Локальні та об’єктні кошторисні розрахунки розробляються замість локальних і об’єктних кошторисів, якщо:

а) обсяги робіт і розміри витрат ще остаточно не визначені і підлягають уточненню в процесі розроблення робочої документації (робочих креслень);

б) обсяги робіт, характер і методи їх виконання не можуть бути точно визначені під час проектування і уточнюються в процесі| будівництва

При цьому на підставі уточнених в процесі будівництва обсягів робіт складається об’єктний (локальний) виконавчий кошторис.

Локальні та об’єктні кошторисні розрахунки складаються так само, як і кошториси в чинних цінах на трудові і матеріально-технічні ресурси за формами об’єктних і локальних кошторисів на підставі архітектурно-будівельних і технологічних вирішень ескізного проекту, ТЕО інвестицій, проекту або робочого проекту з використанням агрегованих ресурсних кошторисних норм і показників вартості будівництва, а також інших агрегованих нормативів.

Кошторисні розрахунки на окремі види витрат складаються, якщо ці види витрат не враховані в кошторисних нормативах (наприклад, компенсації у зв’язку з вилученням земель під забудову; витрати, пов’язані із застосуванням пільг і доплат, встановлених урядовими рішеннями, отриманням архітектурно-планувальних завдань, технічних умов, експертних висновків тощо). За наявності нормативів на окремі види витрат, виражених у відсотках від повної кошторисної вартості, кошторисні розрахунки не складаються.

Зведені кошторисні розрахунки вартості будівництва підприємств, будівель, споруд складаються на основі об’єктних кошторисів, об’єктних кошторисних розрахунків і кошторисних розрахунків на окремі види витрат.

Зведений кошторисний розрахунок вартості будівництва підприємств, будівель, споруд або їх черг — це кошторисний документ, що встановлює певну кошторисну вартість будівництва всіх об’єктів, передбачених проектом або робочим проектом, включаючи кошторисну вартість будівельних і монтажних робіт, витрати на придбання устаткування, меблів та інвентарю, а також всі супутні витрати.

У зведений кошторисний розрахунок вартості будівництва окремо включаються підсумки прямих і накладних витрат за всіма об’єктними кошторисними розрахунками, об’єктними кошторисами і кошторисними розрахунками на окремі види витрат.

Також у зведеному кошторисному розрахунку, на відміну від об’єктних і локальних кошторисів і розрахунків, враховуються:

кошторисний прибуток;

кошти| на покриття ризиків усіх учасників будівництва;

кошти на покриття додаткових витрат, пов’язаних з інфляційними процесами;

податки, збори, обов’язкові платежі, встановлені чинним законодавством і не враховані в складових вартості будівництва.

Останнім обов’язковим документом у складі інвесторської документації є зведення.

Зведення витрат — це кошторисний документ, що об’єднує зведені кошторисні розрахунки вартості будівництва промислового підприємства (споруди) або його черги та об’єктів іншого галузевого призначення.

У зведення витрат включаються окремими рядками підсумки за всіма зведеними кошторисними розрахунками вартості будівництва, а також за поворотними сумами з підбиттям відповідних підсумків. Воно затверджується у складі проектної документації на будівництво згідно з чинним законодавством.

У зведення витрат включаються витрати на пусконалагоджувальні роботи у разі, якщо згідно з чинними нормативними документами вони здійснюються за рахунок капітальних вкладень.

Відомість кошторисної вартості будівництва об’єктів, що входять до пускового  комплексу, складається в разі, якщо здійснення будівництва і введення в експлуатацію підприємства, будівлі або споруди передбачаються окремими пусковими комплексами. Ця відомість містить кошторисну вартість об’єктів, загальномайданчикових робіт і витрат, що входять до складу пускового комплексу.

Відомість кошторисної вартості будівництва об’єктів і робіт з охорони довкілля  складається в разі, якщо під час будівництва підприємства, будівлі або споруди передбачається здійснення заходів щодо охорони навколишнього середовища. При цьому у відомості, як правило, зберігається нумерація об’єктів і робіт, прийнята у зведеному кошторисному розрахунку. У відомість включається тільки вартість об’єктів і робіт, які безпосередньо стосуються природоохоронних заходів

Список інвесторської кошторисної документації визначається залежно від стадійності проектно-кошторисної документації, що розробляється, і технічної складності об’єкта.

У складі проекту розробляються:

зведення витрат (за необхідності);

зведений кошторисний розрахунок вартості будівництва;

об’єктні і локальні кошторисні розрахунки;

кошторисні розрахунки на окремі види витрат;

кошториси на проектні і дослідницькі роботи.

У складі робочого проекту розробляються:

зведення витрат (за необхідності);

зведений кошторисний розрахунок вартості будівництва;

об’єктні і локальні кошторисні розрахунки;

об’єктні і локальні кошториси;

відомості ресурсів до локальних кошторисів;

кошторисні розрахунки на окремі види витрат;

кошториси на проектні і дослідницькі роботи.

У складі робочої документації розробляються;

об’єктні і локальні кошториси;

відомості ресурсів до локальних кошторисів.

Для перерахунку зведених кошторисів у цінах поточного року встановлені індекси та коефіцієнти підвищення:

індекси для визначення кошторисної вартості будівельно-монтажних робіт;

індекси для визначення базисної кошторисної обладнання, меблів і інвентарю;

коефіцієнти для визначення надбавок, що враховують збільшення прямих і накладних витрат та планових накопичень понад ті, що враховані в базисній кошторисній вартості будівельно-монтажних робіт.

Уся ця нормативна база використовується для складання локальних і об’єктних кошторисних розрахунків і зведеного кошторису. Зведений кошторис складається з двох частин:

1) базисної кошторисної вартості з урахуванням резерву коштів на непередбачені роботи і витрати;

2) коштів на компенсацію витрат, пов’язаних з ринковими умовами здійснення будівництва, зокрема обов’язкових відрахувань, зборів і платежів, резервного фонду замовника і резервного компенсаційного фонду замовника.

Резервний фонд замовника на покриття додаткових витрат, що виникають під час уточнення вартості робіт прямим розрахунком. Фонд витрачається замовником за цільовим призначенням на відшкодування додаткових витрат, пов’язаних із збільшенням базисної кошторисної вартості будівництва об’єктів (будівель, споруд, видів робіт) при прямому розрахунку порівняно з базисною кошторисною вартістю будівництва цих об’єктів, визначеною в зведеному кошторисному розрахунку, під час складання його зокрема на основі об’єктних і локальних кошторисних розрахунків.

Резервний компенсаційний фонд замовника витрачається замовником за цільовим призначенням на відшкодування додаткових витрат, пов’язаних з придбанням матеріальних ресурсів за вільними цінами, збільшенням транспортних витрат, вартості експлуатації будівельних машин і механізмів, підвищенням заробітної плати, іншими чинниками — за наявності обґрунтування зазначених витрат, підготовленого підрядною організацією і узгодженого із замовником в установленому порядку.

Базисна кошторисна вартість будівництва на стадії розроблення робочого проекту (за умови тривалості будівництва до двох років, а також будівництва, здійснюваного за типовими проектами і тим, що застосовуються повторно) визначається звідним кошторисним розрахунком, складеним на основі об’єктних і локальних кошторисів у базисних цінах 1997 р.

Резервний фонд замовника на покриття додаткових витрат, що виникають при уточненні вартості робіт прямим розрахунком, у зведеному кошторисному розрахунку береться у розмірі 5 % від частки базисної кошторисної вартості будівельних і монтажних робіт, визначеної на основі об’єктних і локальних кошторисних розрахунків у базисних цінах 1997 р.

8. Юридичний супровід під час здійснення архітектурно-будівельного контролю
9. Судовий розгляд питань, що виникли при здійсненні архітектурно-будівельного контролю